- безприкладний
- —————————————————————————————безпри́кладнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
безприкладний — а, е. Який не мав прикладу, ні з чим не зрівнянний; надзвичайний … Український тлумачний словник
безпрецедентний — а, е. Який не мав подібних прикладів у минулому; небувалий, безприкладний. Безпрецедентний випадок … Український тлумачний словник
безприкладність — ності, ж. Абстр. ім. до безприкладний … Український тлумачний словник
безпрецедентний — (такий, якого досі ще не було, не траплялося), незнаний, небувалий, безприкладний; небачений, невиданий, нечуваний (винятковий, гідний подиву) … Словник синонімів української мови
небувалий — 1) (такий, якого досі ще не було, не траплялося), незнаний; безприкладний, безпрецедентний (який не має прикладу в минулому); небачений, невиданий, нечуваний, незнаний (незвичайний, винятковий, гідний подиву) 2) див. недосвідчений … Словник синонімів української мови